Поради батькам


Поради батькам дітей підліткового віку

J У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить підлітка і привчить до того, що зважати слід лише на силу.

J Не давайте обіцянок, які не можете виконати. Це похитне віру дитини у вас.

J Не виконуйте за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може й надалі використовувати вас як прислугу.

J Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.

J Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.

J Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.

J Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.

J Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок.

J Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.

J Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона говорить.

J Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.

J Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!

J Поява меншої дитини в родині може викликати кризу в житті старшої. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її нітрохи не менше, ніж молодшу.

J Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.

J Не порівнюйте свою дитину з іншими, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитині певні якості, ставтеся до неї так, немов вони вже є.

Пам’ятайте: перехід до середніх класів як подію можна образно порівняти з переходом когось із батьків на нову роботу або з опануванням незнайомого виду діяльності. І саме в такі непрості періоди від дорослих із більшим життєвим досвідом, виваженішими емоційними реакціями, набутим арсеналом прийомів пристосування до нових ситуацій потрібні теплота і співпереживання, вміння вислухати, зрозуміти, надати пораду. Адже вашій дитині і так нелегко. Але мине перший семестр, і за вашої підтримки життя дитини нормалізується.